Акт – дозвіл

на проведення занять в кабінеті інформатики в 200_ -200_ н.р.

Ми, що нижче підписались, директор школи П.І.Б., голова профкому П.І.Б., вчитель інформатики П.І.Б., склали цей акт в тому, що:
1. В кабінеті інформатики для учнів організовано 4 робочих місця, які відповідають нормам охорони праці, правилам техніки безпеки і санітарії.
2. Робочі місця забезпечені інструкціями з техніки безпеки та санітарії.
3. Адміністративно- педагогічний персонал школи з правилами техніки безпеки в кабінеті інформатики ознайомлений.
4. Кабінет інформатики забезпечений засобами пожежегасіння.
5. Кабінет інформатики забезпечений медичною аптечкою для надання першої долікарської допомоги.





Директор школи: П.І.Б

Голова профкому: П.І.Б

Вчитель інформатики: П.І.Б

__ ________ 200_ року

Інструкція з охорони праці, пожежної безпеки при проведенні занять в комп’ютерному класі

ІНСТРУКЦІЯ
з охорони праці, пожежної безпеки при проведенні занять у комп’ютерному класі

1.Загальні вимоги
1.1.До роботи у комп’ютерному класі допускаються учні, які пройшли інструктаж з техніки безпеки з відповідним записом у журналі з техніки безпеки і підписами.
1.2.Не можна заходити й перебувати у комп’ютерному класі без учителя.
1.3.Робота у комп’ютерному класі має проводитися тільки в суворій відповідності до розкладу занять і графіка самостійної роботи вчителя та учнів.
1.4.Учням заборонено відчиняти шафи живлення і комп’ютери як тоді, коли ЕОМ працюють, так і тоді, коли вони вимкнені.
2.Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1.Заборонено заходити до класу у верхньому одязі чи приносити його з собою.
2.2.Заборонено приносити на робоче місце особисті речі, дискети і т.п., крім ручки і зошита.
2.3.На робочому місці слід сидіти так, щоб можна було, не нахиляючись користуватися клавіатурою, і водночас повністю бачити зображення на екрані дисплея.
2.4.Починати роботу можна лише за вказівкою вчителя або лаборанта.
3.Вимоги безпеки під час роботи
3.1.Заборонено ходити по комп’ютерному класу, голосно розмовляти.
3.2.Виконувати слід тільки зазначене учителем завдання. Категорично заборонено виконувати інші роботи.
3.3.На клавіші клавіатури потрібно натискати плавно, не припускати ударів.
3.4.Користуватися друкувальним пристроєм дозволяється тільки у присутності викладача або лаборанта.
3.5.Заборонено самостійно переміщувати апаратуру.
3.6.Заборонено запускати ігрові програми.
3.7.У випадку виникнення неполадок треба повідомити викладача або лаборанта.
3.8.Не намагатися самостійно відрегулювати апаратуру або усувати в ній неполадки.
4.Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1.Про хиби та неполадки, помічені під час роботи, слід зробити записи у відповідних журналах.
4.2.На робочому місці не потрібно залишати зайвих предметів.
5.Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1.При появі незвичайного звуку або вимкнення апаратури потрібно негайно припинити роботу й довести це до відома вчителя або лаборанта.
5.2.При появі запаху паленого слід припинити роботу, вимкнути апаратуру і повідомити про це вчителя чи лаборанта. Коли це необхідно, допомогти гасити пожежу.
5.3.При потраплянні людини під напругу необхідно знеструмити відповідне робоче місце, надати першу долі карську допомогу і викликати «швидку».
5.4.При виникненні пожежі необхідно знеструмити клас, викликати пожежну команду і приступити до гасіння пожежі засобами, які є.
5.5.У разі недотримання учнями вимог із охорони праці та пожежної безпеки адміністрація школи може притягти їх до дисциплінарної та адміністративної відповідальності.
НЕОХАЙНІСТЬ, НЕУВАЖНІСТЬ, НЕДОСТАТНЄ ВМІННЯ ПРАЦЮВАТИ З ПРИЛАДАМИ, НЕВИКОНАННЯ ПРАВИЛ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ МОЖУТЬ ПРИВЕСТИ ДО НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ.

Затверджую:
Директор школи ( )
«_____»______________200__ р.

ПОРЯДОК ДІЙ ПРИ ВИНИКНЕННІ ПОЖЕЖІ

1. У разі виникнення пожежі дії працівників навчального закладу, залучених до гасіння пожежі, мають бути спрямовані на створення безпеки людей, і в першу чергу дітей, їх евакуацію та рятування.
2. Кожний працівник, який виявив пожежу або її ознаки (задим¬лення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури у приміщенні тощо) зобов'язаний:
негайно повідомити про це за телефоном до пожежної частини (при цьому слід чітко назвати адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище).
задіяти систему оповіщення людей про пожежу;
розпочати самому і залучити інших до евакуації людей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;
сповістити про пожежу керівника навчального закладу (школи) або його заступника.
3. Директор закладу, його заступник, який прибув на місце пожежі,
зобов'язаний:
перевірити чи повідомити до пожежної охорони про виникнення пожежі;
здійснити керівництво, евакуацію- людей та гасіння пожежі до прибуття пожежних підрозділів; у випадку загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, ви користуючи для цього всі наявні сили і засоби;
організувати перевірку наявності всіх учасників навчально-вихов¬ного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і журналами обліку навчальних занять;
виділити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під'їзних шляхів та вододжерел;
вивести з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;
при необхідності викликати до місця пожежі медичну та інші служби;
припинити всі роботи, не пов'язані із заходами щодо ліквідації пожежі;
організувати відключення мереж електро- і газопостачання, зу¬пинку системи вентиляції та кондиціонування повітря і здійснення інших заходів, які сприяють запобіганню поширенню пожежі;
забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації та гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, дії токсичних продуктів горіння і підвищеної температури, ураження електрострумом тощо;
організувати евакуацію матеріальних цінностей Із небезпечної зони, визначити місця їх складання і забезпечити, при потребі, їх охорону;
інформувати керівника пожежного підрозділу про наявність
людей у будівлі.
4. Під час проведення евакуації та гасінні пожежі необхідно:
з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у найкоротший термін;
вчителям, вихователям, майстрам та іншим працівникам навчаль¬ного закладу не можна залишити дітей без нагляду з моменту вияв¬лення пожежі та до її ліквідації;
евакуацію людей слід починати з приміщення у якому виникла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння.
Дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;
у зимовий час, на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши у ковдри або в інші теплі речі;
ретельно перевірити всі приміщення, чи не залишились діти, які могли заховатися під ліжками, партами, у шафах та інших місцях, у небезпечній зоні;
виставити пости безпеки біля входів у будівлі, щоб діти та працівники не повертались до будівлі, де виникла пожежа;
у випадку гасіння слід намагатися в першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
слід утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також від розбивання скла, щоб зменшити ймовірність поширення вогню і диму до суміжних приміщень.
Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від пожежі, необхідно зачинити всі двері і вікна.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПІД ЧАС РОБОТИ З КОМП'ЮТЕРОМ

Загальні відомості

В сучасних умовах електронно-обчислювальну техніку широко використовують в усіх галузях народного господарства, а окремі види робіт взагалі неможливо виконувати без використання ЕОМ (наукові дослідження, робота з текстами, зображеннями, керування технологічними процесами, банківська сфера та сучасні офіси, засоби «в'язку, електронна пошта, передавання даних через світові електронні мережі - іпіегпеї, сучасне діагностичне і лікувальне медичне устаткування тощо).

Персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) складаються з системного блоку, систем уведення інформації (клавіатура, сканер) і виведення її (монітор, принтер). Найбільшу кількість інформації оператор отримує з монітора. Розрізняють монітори на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ), рідких кристалів і плазмові. В ЕПТ енергія електронів, які випромінює катод, перетворюється на світлову енергію за допомогою шару люмінесцентного матеріалу, нанесеного на внутрішню поверхню колби РЛТ.

У рідкокристалічних дисплеях (РКД) світло заломлюється в рідких кристалах. У плазмових моніторах (дисплей - ПД) використовують тонкий шар газу (неону або аргону), що іонізується електричним струмом.

Монітори на основі ЕПТ генерують електромагнітні поля. Рентгенівське випромінювання виникає всередині колби ЕПТ, коли розігнані електрони швидко сповільнюються матеріалом екрану. Енергія цих фотонів обмежена потенціалом розгону.

Оптичні види випромінювання виникають завдяки взаємодії електронів з шаром люмінофора на екрані. До видимого спектра примикає випромінювання, близьке до ультрафіолетового та інфрачервоного діапазонів.

Джерелами шуму на робочих місцях є друкуючі пристрої (матричні іа струменеві принтери), сканери, дисководи. Рівні шуму можуть досягати 56-76 дБА, а при роботі друкуючого устаткування - 82 дБА.

Для операторів і користувачів ПЕОМ характерне значне зорове навантаження. Час спостереження за Інформацією на моніторі гіановить від 14 - 90% робочого часу. Тому може виникнути астенопія. (имптоми астенопії: пелена перед очима, двоїння, блимання, мідчуття втоми очей, підвищення температури, почервоніння, біль в очах, головний біль, можливе виникнення катаракти. На зорову втому скаржаться 47% користувачів ПЕОМ, які працюють безперервно менше ЗО хв., і 66% користувачів, які працюють понад ЗО хв.

У 80% працівників при напруженій зоровій роботі помічається прогресуюче зниження працездатності, що настає через 45-60 хв. і поступово призводить до перевтоми, розладів центральної нервової системи, підвищення артеріального тиску.

У користувачів ПЕОМ вимушена робоча поза і виконання дрібних рухів призводять до кістково-м'язового дискомфорту (відчуваються біль у кістках, скутість м'язів, втома, судоми, оніміння та тремтіння рук). Перелічені симптоми локалізуються в різних частинах тіла (шиї, плечах, руках) і виникають з різною частотою (щодня, епізодично, рідко). Можуть виникати і психічні порушення - тривога, дратівливість, пригніченість. Дуже часто спостерігаються безсоння і втрата апетиту; психосоматичні симптоми (серцебиття, біль у грудях, порушення нижнього відділу шлунково-кишкового тракту).

Вимоги до організації робочих місць

В Україні діють державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин від 10 грудня 1998 №7 (Д Сан ПіНЗ.3.2007-98). У цих правилах, зокрема, регламентується, що приміщення, де працюють люди з ПЕОМ, повинно розміщуватися в північній або північно-східній частині будівлі. Площа одного робочого місця повинна становити не менше 6 кв.м, об'єм - не менше 20 куб.м, відстань між робочими столами - не менше 2,5 м у ряду і 1,2 м між рядами. Стіни приміщень повинні мати коефіцієнт відбиття 0,5-0,6.

Робоче місце має відповідати основним антропометричним даним людини. Крісло або стілець на робочому місці повинні мати висоту сидіння 40-50 см від рівня підлоги, а також відповідний кут нахилу спинки. Стегна працюючих мають розміщуватися паралельно підлозі, а стопи ніг - на підлозі або підставці, передпліччя - вертикально; лікті -під кутом 70-90° до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15-20° відносно вертикальної площини.

Висота робочої поверхні столу має бути в межах 680-800 мм. Рекомендована ширина столу - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною - на рівні колін - не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочий стіл має бути обладнаний підставкою для ніг шириною не менше  300   мм  та  глибиною  не  менше  400  мм,  з   можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні її межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче сидіння користувача повинно бути підйомно-поворотним, ніким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за иідстанню спинки до переднього краю сидіння. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5°. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15° «перед до 5° назад.

Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - закругленим.

Висота спинки сидіння має становити 300x20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.

Поверхня сидіння, спинки має бути напівм'якою, з неслизьким, пенаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям.

Екран відеотермінала та клавіатура повинні бути розташовані не ближче 600 мм від очей користувача з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів (див. табл.)

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати                                                               

(при розмірі екрана по діагоналі)

Площа робочої о місця з обслуговування повинна бути не менше 10 кв.м. Робоче місце повинно перебувати на відстані не менше 1 м від приладів опалення. Поверхня робочого стола повинна бути виконана із струмонепровідного матеріалу. За недостатнього загального освітлення робоче місце повинно бути обладнане місцевим освітленням (стаціонарним або переносним).

Вимоги до обладнання

Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ повинні відповідати:

-     вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці;

-     вимогам національних стандартів держав виробників і мати відповідну позначку на корпусі або в паспорті (ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ закордонного виробництва).

Забороняється використання для виробничих потреб нових ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ, які підлягають обов'язкової сертифікації в Україні, без наявності виданою в установленому порядку або визнаного в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО сертифіката, що засвідчує їхню відповідність обов'язковим вимогам.

ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ (вітчизняні та імпортні), що перебувають в експлуатації, повинні пройти експертизу їх безпечності та нешкідливості для здоров'я людини в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом ВДТ, ЕОМ повинні відповідати 1 класу захисту згідно ГОСТ 12.2.007.0 "ССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности", ДНАОП 0.00-1.21-98.

Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання

-              напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ  за електричною складовою не повинна перевищувати:

а)            у діапазоні частот 5 кГц-2кГц - 25 В/м;

б)            у діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 2,5 В/м.
- щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:

а)            у діапазоні частот 5 кГц-2 кГц - 250 нТл;

б)            у діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 25 нТл.

-    поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500В;

-    потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана та інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100 мкР/год.

Вимоги до клавіатури

-  виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;

-  наявність опорного пристрою, який дає можливість змінювати кут нахилу клавіатури у межах від 5° до 15° і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;

-  виділення кольором та місцем розташування окреми груп клавіш;

-  наявність заглиблень посередині клавіш;

-  однаковий хід усіх клавіш з мінімальним опором натискання 0,25 Н та максимальним 1,5 Н;

-              виділення      кольором   на   клавішах   символів   різних   алфавітів (англійського, українського або російського).

Передній ряд клавіш ЕОМ мас бути розташований так, щоб можна було без зусиль натискати клавіші трохи зігнутими пальцями при вільно опущених плечах і горизонтальному положенню рук. При цьому кут між плечем і передпліччям повинен становити 90°. Щоб досягти цього, відстань від підлоги до нижнього ряду клавіатури - 60-75 см, кут нахилу клавіатури - 5-15°.

У більшості клавіатур регулюється кут нахилу клавіш, а клавіатури фірми МісгоБоп: Кашгаї КеуЬоагсі мають розщеплення середньої (літерної частини) і особливу форму для природнішого положення пальців над клавішами. Перед клавіатурою встановлюють спеціальні подушечки або підпірки на які оператори можуть спиратися, що запобігає перенапруженню м'язів і сухожиль.

Вимоги до моніторів

Монітори потрібно розміщувати на висоті рівня очей (висота від підлоги до нижнього краю екрана має становити 95-100 см) на відстані від оператора 60-70 см (відстань від краю столу - 50-70 см). Кут зору працюючого щодо екрана має дорівнювати 10-20° але не більше 40°; кут між верхнім краєм монітора і рівнем очей користувача має становити менш ніж 10°^ найдоцільніше розмішувати екран перпендикулярно до лінії погляду користувача. Кут нахилу екрана по вертикалі має становити 0-30°. З цією метою сучасні монітори комплектують підставкою з поворотним кронштейном, шо дає змогу регулювати кут нахилу монітора і горизонтально обертати його навколо вертикальної осі. Висоту екрана від поверхні підлоги регулюють, змінюючи висоту робочої поверхні столу. Іноді монітори встановлюють на спеціальні підставки, що дає можливість переміщати його у просторі у вертикальному та горизонтальному положеннях.

З метою зменшення напруження очей потрібно, щоб відстань між краями сусідніх точок зображення на моніторі не перевищуавла І, складних знаків - 35-40. Оптимальні співвідношення параметрів літер і цифр такі: ширина знака - 0,75 їх висоти, товщина ліній при зворотному контрасті - 1/6-1/8, відстань між знаками - 0,25-0,5 висоти знака, між словами - 0,75-1, між рядками - 0,5-1.

Вимоги до освітлення

Приміщення з ЕОМ повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до СниП 11-4-79 "Естественное и искусственное освещение".

Природне світло повинно проходити через бічні світлопрорізи, зорієнтовані на північ чи на північний схід.

Робочі місця потрібно розміщувати так, щоб у поле зору не потряпляли вікна і освітлювальні прилади ( монітор потрібно розмі­щувати під кутом 90-105° до вікон і відстані 2,4-4 м від стін І віконних прорізів). У поле зору користувача не повинні потрапляти поверхні, що відбивають світло. Покриття столу має бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,25-0,4. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) повинен бути не нижче 1,5%.

Для штучного загального освітлення приміщення рекомендується застосувати світильники матового світла з розсіювачами таких класів світлорозподілу:

-      світильники прямого світла - П;

-      переважно прямого світла - Н;

-      переважно відбитого світла -В.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв.м, а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40°.

Рівень освітленості робочих місць повинен бути в межах 300-500 лк. Співвідношення яскравості екрана і найближчих предметів не повинно перевищувати 3:1.

Вимоги до мікроклімату

У приміщеннях потрібно передбачати оптимальні значення параметрів мікроклімату (температури, відносної вологості та руху повітря) відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 для категорії робіт 1а, 16.

Іонний склад повітря повинен відповідати СН 2152-80 "Санітарно-гігіснічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР(див. табл.)

Рівні тонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ та ПЕОМ

(відповідно до СН 2152-80)

Для підтримки оптимальних значень параметрів мікроклімату та концентрації позитивних і негативних іонів необхідно використовувати кондиціювання повітря, його зволоження та штучну іонізації повітря.

Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів

Рівні звукового тиску в октавних смутах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях мають відповідати ГОСТ 12.1.003-86. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з ЕОМ, визначені Д Сан ПІН 3.3.2.-007-98. Потужність експозиційної дози - рентгенівське випромінювання на відстані 0,05 м від екрана при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинно перевищувати значення, 7,74х10"12 кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

Напруга електростатичного поля на робочих місцях ( як в зоні екрана дисплея, та і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою), та електромагнітних полів не повинна перевищувати гранично допустимих значень за стандартами. (ГОСТ 12.1.045; СНМ 1757-77, ДСаН ПІН 3.3.2.-007-98).

Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 "ССБТ. Злектромагнитньїе поля радиочастот. Допустимме уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля", СН №3206-85 "Гранично-допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСаН ПІН 3.3.2-007-98.

Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СНН 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСаН ПІН 3.3.2-007-98.

Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СНМ 4557-88  "Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСаН ПІН 3.3.2-007-98.

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/куб.м; вміст оксидів азоту -5 мг/куб.м; вміст пилу - 4 мг/куб.м

Вимоги електробезпеки

Під час використання ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника заборонено.

Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільного пункту до розеток живлення.

Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного проводів.

У приміщенні, де одночасно експлуатуються більше п'яти ПЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, повинні мати спеціальні контакти для підключення нульвого захисного провідника. Конструкція їх має 'бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників.

Неприпустимим є підключення ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі з використанням перехідних пристроїв.

Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В і 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 і 220 В. Вони також повинні значно відрізнятися за кольорами.

Електромережу штепсельних розеток для живлення ПЕОМ при розташуванні їх уздовж приміщень прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщень, в мегалевих трубах та гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання.

При розташуванні в приміщенні за його периметром близько 5 ПЕОМ, використання три провідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкозаймистого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Режим праці та відпочинку

Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ЕОМ, визначається в залежності до виконуваної роботи відповідно до ДСаН ПІН 3.3.2-007-98

Загальна тривалість робочого дня не повинна перевищувати 8 год. Під час робіт, які виконуються з великим навантаженням, рекомендуються перерви на 10-15 хв. через кожну годину. А при иеінтенсивній і монотонній роботі - на 10-15 хв. через кожні 2 год. Кількість мікропауз (тривалістю до хвилини) потрібно регулювати індивідуально. Зміст регламентованих перерв може бути різний: виробнича гімнастика (вправи для очей, гімнастика, поліпшення венозного кровообігу), інша робота, приймання їжі тощо.

Протипоказання при роботі з ПЕОМ:

Частота зору з корекцією не нижче 0,5 на одному оці Й 0,2 - на другому; міопія понад 0 Д; гіперметропія понад 4 ОД; астигматизм понад З ОД; відсутність бінокулярного зору; акомодація нижче вікових норм; хронічні захворювання переднього відрізка очей; захворювання зорового нерва сітківки; глаукома.

Жінки повинні обов'язково раз на 2 роки проходити медичний огляд. Жінкам з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми працювати за ЕОМ заборонено.

Основні вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ:

-    користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів;

-    щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрана ідеотермінала від пилу та інших забруднень;

-              після закінчення роботи ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі;

-   у разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотерміналита ЕОМ від електричної мережі;

-   при використанні з ЕОМ лазерних принтерів треба дотримуватись вимог санітарних норм та правил експлуатації лазерів № 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.;

-              при потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть використовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок.

Є недопустимими такі дії:

-              виконання обслуговування ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;

-     зберігання біля ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

-     відключення захисних пристроїв, самочине проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;

-     робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

-              праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

Працівникам, що виконують обслуговування ЕОМ, не дозволяється:

-  працювати поблизу відкритих струмовивідних частин;

-  залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення ЕОМ;

-  розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше
увімкнутих в мережу живлення відеотермінали зі знятими футлярами.